Гаврилюк С. І.
старший викладач кафедри
міжнародної інформації
Східноєвропейського
національного
університету імені Лесі Українки
Сучасні міжнародні відносини
характеризуються інтенсивними інтеграційними процесами, формою реалізації яких
є транскордонне співробітництво. Воно відкриває нові можливості для активізації
соціально-економічного, політичного та культурного життя на периферійних
територіях і підвищення їх конкурентоспроможності. Відповідно до комунікативної
теорії інтеграції американського політолога К. Дойча, в основі інтеграційних
процесів лежить такий психологічно-соціологічний чинник, як почуття
співтовариства. Саме тому, досліджуючи й уточнюючи умови успішного розвитку
інтеграційних процесів, він називає серед головних різноманітність і
масштабність потоку взаємної інформації [1]. Сучасні українські дослідники,
виходячи з цих методологічних позицій, роблять висновки, що «ступінь
інтегрованості комунітарного об’єднання визначається інтенсивністю комунікацій,
як між елементами, що його складають, так і між самим об’єднанням та зовнішнім
світом. Чим більший комунікаційний потік, тим вищий рівень інтеграції
суспільства і, відповідно, рівень його безпеки» [2].
Одним із найрозповсюдженіших
напрямів транскордонного співробітництва є єврорегіони, які дозволяють
спільними зусиллями вирішити різноманітні проблеми, поглибити науково-технічні,
екологічні, культурні та інформаційно-комунікаційні відносини суміжних
територій з країнами ЄС. Функціонування транскордонних регіонів України та
Білорусі відбувається у двох напрямах: на кордоні з країнами Європейського
Союзу, та на кордонах між країнами СНД, де також сьогодні створюються
єврорегіони.
Фахівці звертають увагу, що, не
ратифікувавши жодного документа з транскордонного співробітництва, Білорусь на
сьогоднішній день має 5 єврорегіонів: «Озерний край», «Буг», «Біловезька
пуща», «Дніпро», «Німан». Єврорегіони мають важливе значення для розвитку
прикордонних територій цієї країни. Україно-білоруське транскордонне
співробітництво бере свій початок із травня 1998 р., коли до єврорегіону «Буг»
приєдналася Брестська область Білорусі (інші регіональні частини – Люблінське
воєводство Польщі та Волинська область України).
Навіть існування Союзної
держави з Росією, з якою Білорусія має найдовший кордон, не завадило її
входженню в інший єврорегіон – «Дніпро».
Єврорегіон «Дніпро» і для України, і для Білорусі став першим, до складу
якого не увійшли країни-члени Європейського Союзу – його сформували Гомельська
область Білорусі, Чернігівська область України та Брянська область Росії.
Однім з основних завдань, що
стало перед єврорегіональними об’єднаннями це – створення інформаційного поля
та налагодження комунікацій між суб’єктами транскордонної взаємодії. Відповідно
до цього, важливим напрямком діяльності зазначених єврорегіонів науковці і
практики справедливо вважають створення інформаційної інфраструктури та
забезпечення співпраці друкованих та електронних засобів масової інформації,
радіо, телебачення, налагодження творчих контактів між журналістами, обласними
телестудіями, які б обмінювались інформаційними, культурно-історичними
програмами. Особлива роль у цьому процесі, зрозуміло, належить розвитку
Інтернет-ресурсів, що сприятиме ширшому ознайомленню громадськості прикордонних
областей з діяльністю єврорегіонів [3].
Інформаційно-комунікаційні
проекти та інформаційне забезпечення інших проектів, що реалізуються в рамках
україно-білоруських єврорегіонів знаходяться у різній ситуації щодо їхнього
фінансування. Діяльність єврорегіону «Буг» має не лише фінансове забезпечення
ЄС, але і супроводжується активною профінансованою інформаційною підтримкою
окремих проектів і програм. Так, з метою підвищення ефективності залучення та
використання зовнішньої допомоги Європейського Союзу, зокрема у рамках проекту
«Польща-Білорусь-Україна» було проведено сім виїзних семінарів для голів
місцевого самоврядування та працівників районних державних адміністрацій,
громадських та неурядових організацій. Представники Волинської області
перебували у Центрі європейських проектів (м. Варшава) з метою подання
проектних заявок до ІІ конкурсного набору Програми. Завдяки цьому було
підготовлено 62 проекти суб’єктами транскордонного співробітництва Волинської
області. Загальна вартість згаданих ініціатив для української сторони складає
понад 50 млн. євро, охоплюючи всі пріоритети Програми на 2011 р [4].
«Дніпро» фінансується переважно
із обласних бюджетів сторін, тому у рамках єврорегіону не завжди ефективно
реалізуються окремі проекти та програми, це ж саме визначає і низький рівень
їхнього інформаційно-комунікаційного забезпечення [5].
Зрозуміло, ЄС не залишає поза увагою і цей єврорегіон, зокрема на початку
нового тисячоліття тут реалізовувся проект ТАСІС з розвитку Брестського транскордонного
інформаційного центру «Транскордонний інформаційний і контактний міст через
прикордонний регіон Брест і Бялал Подляска» при підтримці ЄС у рамках програми
«Сприяння розвитку транскордонного співробітництва». Метою цього проекту стала
розробка стратегії розвитку інформаційного центру на прикладі аналогічного в
німецько-французькому транскордонному регіоні Памина, де подібний центр уже
більш 30 років успішно виконує завдання з розвитку співробітництва між
Німеччиною й Францією. До участі в брестському проекті експертами були
запрошені співробітники регіонального об’єднання Середній Верхній Рейн, а також
співробітники германо-французького транскордонного регіону Памина [6].
На жаль, робота брестського
центру на перших порах показала ефективність у сприянні прикордонним контактам
і зміцненні співробітництва лише між Польщею й Білоруссю. Центр сприяв
налагодженню зв’язків і пошуку потенційних ділових партнерів, організовував
навчальні семінари з прикордонної тематики, забезпечував актуальною інформацією
про соціально-економічний розвиток Прибужського краю, надавав практичну
інформацію про візовий режим перетинання границі, митний контроль тощо. У
рамках цього проекту була розроблена перша польсько-білоруська карта Прибужжя,
його іміджева брошура, а також перше повне прикордонне видання про перетинання
польсько-білоруського кордону [7].
Інформаційні програми
розробляються і українськими суб’єктами єврорегіону «Дніпро». Так, у 2003 р. Чернігівська обласна державна адміністрація
вносила низку пропозиції до проекту програми «Інформаційна підтримка та постійний інформаційний
супровід транскордонного співробітництва єврорегіону «Дніпро». Пропонувалося через місцеві ЗМІ ознайомлювати громадськість
областей єврорегіону зі змістом Угоди про взаємовигідне економічне
співробітництво між Чернігівською облдержадміністрацією України, Гомельським
облвиконкомом Республіки Білорусь та Брянською облдержадміністрацією.
Передбачалось підготувати цикл телепередач «Чернігівщина – Гомельщина –
Брянщина: грані співробітництва», який би охопив новини про події, які
відбулись в областях; інформацію про економічне співробітництво; зустрічі з
відомими людьми єврорегіону. Планувалося здійснити спільні спецвипуски обласних
газет з тематики єврорегіону «Дніпро», періодичні публікації в обласних і
районних газетах щодо спільних заходів, взаємне інформування про великі
суспільно- значимі заходи в рамках співробітництва. Значна увага була
спрямована на створення розділів міжрегіонального співробітництва України,
Росії та Білорусії на сайтах органів регіональної влади [8].
Для розвитку інформаційного
аспекта діяльності єврорегіонів у 2010 р. була підписана Угода про
співробітництво в інформаційній сфері прикордонних областей. Сторони
домовилися «підтримувати й заохочувати взаємовигідне співробітництво між
редакціями ЗМІ своїх регіонів, а також між відповідними відомствами й
організаціями, що працюють в області масової інформації, у тому числі між
телевізійними й радіомовними компаніями, друкованими виданнями, інформаційними
агентствами, Інтернет-виданнями. До того ж однією з умов Угоди було сприяння
рівноправному й взаємовигідному співробітництву між професійними організаціями
журналістів» [9] .
Так, на виконання цієї угоди на
2012 р. був розроблений План заходів із співробітництву в рамках єврорегіону
«Дніпро», який передбачав низку завдань в інформаційно-комунікаційній сфері. У
рамках інформаційного супроводу діяльності єврорегіону «Дніпро» у 2012
р. були проведені заходи для журналістів (Міжнародний фестивалі журналістів
регіональних ЗМІ, Міжнародний творчий конкурс журналістів прикордонних регіонів
Росії, України й Білорусі «Слов’янське перехрестя», Міжнародний семінар
керівників державних і муніципальних ЗМІ областей учасниць єврорегіону, робочий
візит у Брянськ керівників Гомельської обласної друкарні «Сож»,
Білорусько-російський форум молодих журналістів «Загальний погляд у майбутнє»
тощо).
Підприємства й організації
областей-учасниць єврорегіону застосовували інформаційні заходи типу
ярмарок, виставок, провели Гомельський економічний форум, XIII Міжнародну
універсальну виставку-ярмарок «Весна в Гомелі», яка висвітлювала
промислово-виробничий та інвестиційний потенціал області, інформувала про
обласну підтримку малого підприємництва, традиційну Свенску ярмарку
сільськогосподарських і промислових підприємств Брянської області, а також
сусідніх областей України й Беларуссии, організували свято «День поля-2012»,
тощо [10].
Для розвитку
інформаційно-комунікаційної взаємодій областей-учасників підписуються угоди між
областями. У 2010 році було підписано Угоду про співпрацю в інформаційній сфері
між Чернігівською та Гомельською областями. Співробітництво областей в рамках
єврорегіону на 2012-2013 рр. передбачає проведення зустрічей, нарад, розробку і
забезпечення ефективного функціонування сайту єврорегіону. Інформаційний
супровід діяльності єврорегіону планується здійснювати в рамках регулярного
інформування громадськості через ЗМІ та всесвітню мережу Інтернет про
діяльність єврорегіону, сприяння випуску спільних номерів обласних газет
областей-учасниць, проведення міжнародного фестивалю журналістів. Ще одним із
напрямків інформаційного супроводу діяльності єврорегіону «Дніпро» є
організація прес-турів для представників ЗМІ областей-учасниць та участь
представників ЗМІ, книговидавців, книгорозповсюджувачів, представників
поліграфічних підприємств областей-учасниць у щорічних виставках, фестивалях,
семінарах [11].
Зазначаючи позитивні кроки у
напряму розвитку прикордонної співпраці, зокрема можливість створення до літа
2013 р. єдиного інформаційного простору у рамках СНД і формування загального
новинного телеканалу за аналогією з Euronews, завдяки готовності медіаструктур
Росії, Білорусі, Казахстану й України до його створення, про що говорив глава
думського комітету зі справ СНД і зв’язкам зі співвітчизниками Л. Слуцкий,
варто зазначити, що фахівці стверджують, що на цей час далеко не всі заявлені
можливості та пріоритетні завдання транскордонного співробітництва реалізуються
на практиці. На наш погляд, досить неефективно сьогодні використовується
потенціал новітніх комунікаційних технологій для популяризації та підвищення
поінформованості ідеї єврорегіоналізму в Україні та країнах-учасницях регіонів
«Буг» і «Дніпро». В умовах зростання індексу ІКТ у світі це може посилювати
інформаційний розрив між нашими країнами та світом.
Говорячи про проблеми
інформаційного забезпечення функціонування досліджуваних єврорегіонів, можна
зазначити і наступне: ідея створення веб-сайтів єврорегіонів не реалізована
повною мірою, активність учасників єврорегіонів невисока і, хоча у рамках
транскордонного співробітництва проводиться багато заходів, проте їх
інформаційно-комунікаційний супровід залишається невисоким, недостатня
інституціональна підтримка інформаційно-комунікаційної діяльності єврорегіонів,
недосконала нормативно-правова база, що регламентує інформаційно-комунікаційний
аспект діяльності єврорегіонів [12]
.
Отже, загалом теперішній стан
відносин у рамках єврорегіонів «Буг» і «Дніпро» свідчить, про початок формування спільного інформаційного
простору якісно нового формату. Зміцнення відносин в інформаційній сфері
регіонів має стати позитивним чинником розвитку відносин між країнами та
сприятиме ефективному транскордонному співробітництву України.
[1] Рябінін Є. В. Транскордонне співробітництво в системі
процесів регіональної інтеграції України (політологічний аналіз). / Є. В.
Рябінін.– Маріуполь, 2011. – С. 17.
[3] Еврорегион «Днепр» - проблемы развития и функционирования //
Материалы Международной конференции. – Чернигов, 11 ноября 2003 года /
Управление внешних сношений и внешнеэкономической деятельности. – Чернигов,
2004. – С. 35.
[4] Інформаційно-аналітичні
матеріали щодо діяльності єврорегіонів України у 2011 році. //
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.minregion. gov. ua.
[5] Прокопенко Л. Л. Розвиток регіонального співробітництва
України в контексті європейської інтеграції : наук. розробка / Л. Л.
Прокопенко, О. М. Рудік, І. Д. Шумляєва. – К. : НАДУ, 2008. – 44 с.
[6] Шиганова Л. Учасники международной конференции в Бресте обсуждают вопросы
реализации проекта ТАСИС по развитию Брестского Трансграничного Информационного
Центра. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://
tric.info/print.php?tid=495.
[7] Шиганова Л. Учасники международной конференции в Бресте обсуждают вопросы
реализации проекта ТАСИС по развитию Брестского Трансграничного Информационного
Центра. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// tric.info/print.php?tid=495.
[8] Еврорегион
«Днепр» - проблемы развития и
функционирования // Материалы Международной конференции. – Чернигов, 11 ноября
2003 года / Управление внешних сношений и внешнеэкономической деятельности. –
Чернигов, 2004. – С. 35-36.
[9] Полегенько С.
Украино-российское сотрудничество в информационной сфере в рамках еврорегиона
«Днепр» // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.ia-centr.ru/expert/10465/.
[10] Информация о результатах реализации Плана мероприятий
по сотрудничеству в рамках Приграничного Сообщества «Еврорегион Днепр» по итогам 2012
года. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: econom.brk>bank/deyatelnost/info_01_02_13.doc.
[12] Ткаленко Н. В. Формування інформаційного простору транскордонних
територій на матеріалах Єврорегіону «Дніпро». Н. В. Ткаленко // Науковий вісник Чернігівського державного
інституту економіки і управління. – № 4 (8). – Чернігів, 2010. – С. 26-36.
Комментариев нет:
Отправить комментарий